Чи потрібно змінювати законодавство, щоб врегулювати роботу аптек?
Фармацевтична спільнота жваво обговорює законопроект №8591 “Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами”, який пропонує обмежити кількість аптек за географічним принципом та обмежити можливості відкривати аптеки людям без фармацевтичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Магістр”. Чи дійсно є проблеми з кількістю аптек та чи знизяться в них ціни після прийняття цього законопроекту? На це та інші питання нещодавно відповів генеральний директор КП “Фармація” Руслан Світлий в інтерв'ю журналістці програми “Гроші” Олені Бережнюк.
- Ваша мережа аптек конкурує з великими аптечними мережами?
- На сьогодні мережа аптек Комунального підприємства “Фармація” нараховує 152 аптечних закладів. Так, ми дійсно на рівних конкуруємо з великими аптечними мережами, але тут справа не стільки в кількості аптек, скільки в якості тих фармацевтичних послуг, які надає наше підприємство. Крім того, ми конкуруємо і в ціні на лікарські засоби: люди заходять у різні аптеки, а купувати часто повертаються саме в комунальні. Хоча ще чотири роки тому ціни в комунальних аптеках були подекуди навіть вищі, ніжу приватних. Нам вдалося це виправити.
- Розкажіть, будь ласка, про ціноутворення.
- Взагалі у аптечному сегменті ціни регульовані державою. Згідно Постанови №955 ми маємо регульовану націнку максимум до 25% практично на 60% аптечного асортименту. Ми працюємо за Національним переліком лікарських засобів, згідно якого оптовий постачальник може зробити націнку 10%, а аптеки можуть зробити націнку до 25%. Все решта — це вільне ціноутворення на розсуд аптеки, яка має вижити в надзвичайно конкурентному середовищі.
- Під час спільного засідання авторів законопроекту №8591 із власниками аптек останні зазначали, що вони не роблять націнку у 25%, максимум 10-12%. Чи це правда?
- Держава дає право робити націнку до 25%.
- Її ніби хочуть зменшити?
- За рахунок чого? Адже потрібно платити зарплату людям. Чому зараз провізори і фармацевти, які провчились 5 років, їдуть працювати в країни Європи? Тому що в Україні вони не можуть себе реалізувати. Аптека працює на ринку так само, як і інші роздрібні точки. Вона так само має сплачувати оренду приміщення, податки, виплачувати заробітну плату спеціалістам — кваліфікованим спеціалістам.
Чому сьогодні націнка 10%? Тому що аптеки між собою конкурують, знижуючи ціну, аби привабити свого пацієнта. Якщо буде одна аптека на 500 метрів — тоді націнка буде 25%. Бо тоді людина не буде ходити від однієї аптеки до іншої в пошуках нижчої ціни, особливо взимку, чи в спеку, чи в дощ, чи якщо це людина у віці. Звідки має взятися нижча ціна на ліки? Цей законопроект не пропонує чіткого і дієвого механізму, який дозволив би знизити ціни в аптеках. Зараз ми бачимо по три аптеки в одній будівлі, які конкурують між собою: там є не лише 10%, а й 7%, і 5% націнки. Кожен бореться за свого пацієнта і ринок цей саморегульований, бо його регулює конкуренція.
- Тобто, після прийняття цього закону ціна може взагалі зрости?
- Це буде логічно. Якщо зараз по три аптеки в одному місці, а буде одна на одній вулиці, як ви думаєте: зросте ціна чи ні? Я думаю, що так.
- А вам уже пояснювали, чи буде якийсь перехідний період? Як будуть аптеки закриватись? Як взагалі це має працювати?
- Я не знаю, як це буде працювати. По-перше, аптек державної і комунальної власності ці зміни не стосуються. Для нас, як комунальної мережі аптек, яка розвивається і весь прибуток витрачає на покращення соціальної інфраструктури міста (ми належимо місту, а не окремому власнику), - це, мабуть, добра новина. А от що стосується пацієнтів — я вважаю, що це антисоціальна норма. Це — по-перше. По-друге: я не розумію, як будуть закриватися аптеки. Не зрозуміло, як це буде відбуватися, які аптеки мають закритися і чому, хто це буде вирішувати і який може бути перехідний період.
Інший нюанс — що власник повинен мати фармацевтичну освіту не нижче рівня “Магістр”. Якби аптеки в Україні працювали на державу, яка б давала їм кошти для відкриття аптек, всі препарати були рецептурними, а за обслуговування кожного рецепта держава сплачувала 20-30 євро, як це роблять в інших державах, - тоді так, власник повинен бути фармацевтом. Адже кожен рецепт потрібно правильно прочитати, потрібно знати кожну МНН, - людина вчилася для цього 5 років, це ж не хліб продавати — дай мені батон чи булочку. Провізор — це спеціаліст високого рівня кваліфікації. А якщо ми працюємо в умовах ринку, рівних для всіх учасників — і комунальних, і приватних— і по одному для всіх закону, власник аптеки повинен бути перш за все бізнесменом. Сьогодні КП “Фармація” у першій п'ятірці кращих комунальних підприємств столиці і п'ятірці найбільших платників податків Києва серед комунальних підприємств. А коли я прийшов на це підприємство, воно мало величезні борги. І в мене немає фармацевтичної освіти.
- А хто ви за освітою?
- Я маю дві вищі освіти: юридичну і гуманітарну. Але це не так важливо. Я тривалий час працюю фаховим управлінцем. Є люди, які вкладають кошти, є люди, які керують, а є люди, які займаються операційною роботою і розуміють, чим відрізняється “Аспірин” від “Анальгіну”. Це вже повинен бути завідувач аптеки та її працівники. Управлінець не має відношення до безпосередньої фармацевтичної роботи, розумієте, він не на це вчився.
- Напевно, будуть якісь зміни в цьому законопроекті.
- Я вважаю, що цей законопроект буде переглянутий, будуть внесені адекватні антимонопольні зміни. Крім того, потрібно розібратися з вивісками: не треба обманювати людей тим, що саме тут найнижчі ціни — зайшовши в аптеку покупець переконається, що це не так.
В Україні є державний регуляторний орган — Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками, яка повинна регулювати всі ці процеси. Якщо розв'язати їй руки, дати можливості перевіряти дотримання ліцензійних умов, а не цькувати цю службу чи відсторонювати від роботи спеціалістів,вводити мораторії на перевірки аптек,як це відбувається зараз, - тоді буде лад на ринку аптечного ритейлу. Бо зараз кожен робить, що хоче, і дійсно є багато порушень ліцензійних умов, які ніхто не контролює. І не потрібно буде приймати новий закон — дайте Держлікслужбі працювати, і не буде ніяких порушень. Взагалі у нас Закон “Про лікарські засоби” від 1996 року — він найбільш вдалий, це визнали європейські експерти. Так, він потребує певних поправок, щоб зробити цей Закон більш сучасним. Але потрібно працювати за ліцензійними умовами.
- Я пам'ятаю, що назви з “низькими цінами” були заборонені ще у 2012 році...
- Так, взагалі потрібно зробити, як увсіх європейських країнах: написати “Аптека”, а все решта, що ти хочеш про себе сказати, наприклад, що в тебе найнижчі ціни в галактиці та її околицях, - на спеціальній інформаційній табличці певного формату, яка розміщена у визначеному місці.
- Ще хочу уточнити про маркетингові договори. Законотворці хочуть їх якось обмежити.
- А чому не забороняють маркетингові угоди у роздрібній торгівлі господарськими товарами? Аптекам ніхто не виділяє ніяких субвенцій абощо. Це підприємство, яке заробляє кошти самостійно. Аптеки не є дотаційними структурами, і навіть комунальні аптеки не є дотаційними, в тому числі і КП “Фармація” - ми такі ж підприємці, як і решта учасників ринку. З єдиною різницею: наш власник — це Київська міська громада, а не приватна особа. І ми кредитуємося в банках, як і приватні аптеки. Держава не фінансує аптечну діяльність. Ми всі — і господарський ритейл, і аптечний ритейл, і продовольчий ритейл — працюємо по одному і тому ж закону ринку з єдиним виключенням: аптека - це заклад охорони здоров'я, і за першим столом у нас стоять спеціалісти, які провчилися 5 років. В любому випадку— це бізнес. Хай держава сплачує за фармацевтичні послуги, і ми не будемо працювати з маркетинговими угодами. Як сьогодні за ці 10% націнки має проіснувати аптека?
Практика маркетингових договорів є увсіх країнах світу. Це продаж полиць, їх оренда, бонуси і ретро-бонуси — все це маркетингові угоди, які є в будь-якому сегменті ринку. І я не розумію, чим аптечний сегмент відрізняється від інших роздрібних продавців у заробітку коштів. Я не розумію, чому постало питання обмежити в маркетингових угодах саме аптечний сегмент. Чому ніхто не береться обмежувати в маркетингових угодах продовольчі супермаркети? Адже продукти харчування — це теж соціальна складова,товари першої необхідності.
- Експерти кажуть, що суми, які вони витрачають на маркетингові договори, вони закладають у ціну.
- Обмежте рекламу по телебаченню і ці кошти вивільняться. Давайте з цього починати. А не душити аптеки. Аптеки й так не в найкращому стані: в нас немає кому працювати, люди виїжджають. У нас санітарка без освіти взагалі і фармацевт, який провчився 5 років, отримують однакову зарплату. Ось що потрібно змінювати. А так можна взагалі все заборонити. От дивіться, якщо аптечна мережа налічує менше 10 аптек — вона зачиняється, бо їй просто невигідно працювати. При максимальній націнці, яка сьогодні в середньому 16%, маленькі мережі просто не можуть вижити. І над цим потрібно працювати, покращувати ці умови, а не погіршувати.
Потрібно розвивати екстемпоральне виготовлення. В інших країнах жодна аптека не отримає ліцензії, якщо в неї немає виготовлення ліків в умовах аптеки. І ще раз повторю — при націнці в 16% ми не зможемо зберегти малі аптечні мережі, а обмеження кількості аптек навпаки призведе до зростання цін.
- А виробники не знизять ціни?
- А чому вони мають це робити? Їм це невигідно. Вони ж теж мають виживати,виробничий ринок також надзвичайно конкурентний. Це має бути відрегульовано на рівні держави — тоді ринок працюватиме,як належить, і ліки будуть доступними.Я впевнений, що якщо дати можливість працювати у межах своїх повноважень державному регулятору і перевіряти дотримання ліцензійних умов — непотрібно буде вносити змін до закону, частина аптек самі закриються через виявлені порушення. Бо порушень багато: і в розмірах орендованої площі, і умовах її використання.